Напередодні Дня Святого Миколая активістки Всеукраїнського об’єднання українок «Яворина», зокрема голова організації Ірина Сех, завітали до хоспісного відділення Олеської лікарні в Йосипівці Буського району. Прийшли не самі – разом зі священиком, настоятелем парафії Святого пророка Іллі в с. Комарівка отцем Русланом Жигілем, із артистами-аматорами, які влаштували виставу для пацієнтів та працівників закладу.
Юні таланти із молодіжної спільноти Бродівського деканату УГКЦ показали театралізовані замальовки про життя Святого Миколая (роль виконав Сергій Крикавський), його помічника Ангела (Владислава Крикавська), відтворили Святу вечерю. Народними колядками потішили присутніх Ірина Олійник та її дочки Настя й Ярина-Марія. Також розважала присутніх аніматор Марія Криса.
Отець Руслан виступив зі зворушливою проповіддю, розповів легенду про матір, а голова «Яворини» Ірина Сех привітала із наближенням Святого Миколая. Потім гості відвідали в палатах тих хворих, які прикуті до ліжка, поспілкувалися з кожним. Усі отримали солодкий подарунок.
“Не знаю, для кого цей візит був важливіший і корисніший – чи для мешканців хоспісу, чи для його відвідувачів. Були й усмішки, і сльози… Таке спілкування – це серйозна праця душі. Вдячна всім, хто був разом з нами, за щирість, небайдужість, за ваші великі серця”, – каже голова об’єднання Ірина Сех.
До організації заходу активно долучилися яворинки Бродівського та Буського осередків об’єднання. Зокрема, голова Буської «Яворини» Наталія Сервило та активістка організації Ірина Котельницька. Також внесли свою лепту парафіяни храму с. Комарівка.
«Тут ми зустріли людей з різними долями, з цікавими історіями життя. Для них дуже важливі не так подарунки, як спілкування, добре слово. Відвідини такого закладу, спілкування зі старенькими недужими людьми мають і важливий виховний ефект для тих, хто їх провідував, зокрема і для мене як священика. Я бачив, як і діти, і дорослі поверталися з Йосипівки під враженням і в роздумах», – зазначив отець Руслан.
«Яворина» приходить у цей будинок не тільки на свята, а й в будні. Волонтерки допомагають, чим можуть, бо допомога тут завжди доречна. Але водночас розуміють, що для самотніх стареньких дуже цінним є спілкування, добре слово, усмішка, тепло людського серця.
«У хоспісі в Йосипівці перебувають в середньому 20 пацієнтів. Щодня ці люди змушені терпіти фізичний біль, а також душевні страждання. Для нас важливо дати їм відчути, що вони не самотні на цьому світі, що вони важливі, попри свою немічність. Вони моляться за нас і за Україну – і їхні молитви найближчі до Бога», – каже активістка Ірина Котельницька.